Ти покохав мене, мені було шістнадцять,
цвіли сади, буяло навкруги,
Світило сонце і було безхмарно,
як ми з тобой кохались у траві.
Не розуміли ми тодішнього життя,
дороги в світ були для нас відкриті.
Ми мріяли про краще майбуття,
про те, що можуть мріяти лиш діти.
Та ми жили й кохали те життя,
яке було даровано нам Богом.
В житті є сенс – оте мале дитя,
кохання вірного народжене пророком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2025
автор: Таша Прокова