Подивись і забудь, не тривож бо не треба,
Знов кресати вогонь тут, на згарищі мрій,
Хоч роки і гасили сльозами із неба,
Хоч і час підібрав зморшкам заданий крій.
Подивись і забудь, але так не буває,
Кожен день образ мій спогад твій турбував,
Випадковостей, все ж, в нашій долі немає,
Правду кажуть, це знає лиш той, хто кохав.
Подивись і забудь і не мрій доторкнутись,
Бо боюся, боюся, що буде тоді,
Неможливо усе просто взяти й забути,
Відпустити всі мрії удаль по воді.
Подивись і забудь, але може не варто?
Ще є шанс відмотати плин часу назад,
Знову разом дивитися місяця варту,
Чути співів солов’їв і розцвічений сад…
Подивись і забудь… це все втрачені мрії,
Ці сценарії часто нам час малював,
Мабуть, це об’єктивні життєві події,
А казкові вони - лише тим, хто кохав.
15.06.2025
ID:
1041945
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 18.06.2025 13:20:28
© дата внесення змiн: 18.06.2025 13:20:28
автор: Інна Рубан-Оленіч
Вкажіть причину вашої скарги
|
