|
В тілесній оболонці було тісно,
Надумала літать вночі душа.
На волі в Небесах завжди чарівно…
Зітхнула й полетіла як парча.
На гойдалку усілась поруч з мужем,
І диво сталось, їм було тепло…
Удвох летіли два серденька дружно,
Спочатку все за планом – добре йшло.
Але душа сказала чоловіку: -
Спустися нижче - ближче до Землі.
Там тіло спить, не укорочуй Віку,
Щоб я не помирала у імлі.
У маренні душа лишила тіло,
Злетіла вгору в Небо уночі.
Я виявилась зовсім не смілива.
Не відводи в покой світ-за-очі.
Не забирай з собою у висоти,
У невідомі зоряні краї.
Від Бога є життя, я маю «квоти» –
Дожити вік щасливий на Землі,
Мене, як дочку Боженька плекає,
І тішить серце у красі ланів.
Іще не час – прощатись з рідним краєм…
Я хочу чути Український спів ...
Прокинулася вмить від переляку,
Коли душа у грудях знов була.
- Навіщо так лякаєш, як шуляка?
Літаєш вгору, як літак-стріла?
Там – вище хмар простор небесний гарний,
Я відчувала, як політ п'янить…
Але, підйом той екстрений примарний!
- Не покидай душа в щасливу мить!
2025 за мотивами .2015
______________________________________________________________________
P/S - Існує у людей здавна повір'я: - коли приходить покійник уві сні до людини і веде з собою,
це означає, що людина вмирає. Це було уві сні, як наяву, душа, або - я піднімалася з великою швидкістю в Небо і була вище хмар, все бачила на власні очі, і мені було дуже страшно на цій висоті, коли хмари дуже далеко внизу і не видно Землі. Я закричала покійному, який мене ніс у небо: - Спустися нижче, не піднімайся так високо і так кілька разів, поки не прокинулася - прийшовши до тями.
Дуже страшно бути на такій висоті, коли підіймаєшся в Небо не на літаку, а незвичайним способом для людини. коли виглянула у вікно вночі, дуже засмутилася тому, що небо було похмурим - суцільна сіра пелена не давала змоги побачити хоча б єдину зірку.У ніч на перше липня 2015 року в Небі можна було спостерігати поцілунок двох планет Венери та Юпітера. Дуже було шкода, що мої сподівання не справдилися, а я дуже хотіла сфотографувати перед сном нічне небо та поповнити маленьку колекцію своїх авторських фото. Засмучена лягла спати, коли я заснула, сталося те, що мене шокувало, я прокинулася в холодному поту, моє серце і мій пульс стукали як відбійний молоток і я почала вголос вимовляти молитву. Те, що зі мною сталося я записала експромтом вночі.
Дякую автору картинки! – Це той простір, який я бачила і там перебувала, як наяву.
ID:
1041306
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.06.2025 12:11:59
© дата внесення змiн: 09.06.2025 12:11:59
автор: Тетяна Іванова - Юртина
Вкажіть причину вашої скарги
|
