Я хочу тиші глупої як ніч,
Щоб навіть листям не шелеснув вітер...
Помовчимо у мерехтінні свіч,
Думки летять у Всесвіт дивом літер.
Любила, тож тебе впустила в сни.
Чому ж у нас не склалося з тобою?..
Сп'янілу від завчасної весни,
Здавалося, ти взяв мене без бою.
Розвіяв раптом загадковий фльор
"Мій аналітик" внутрішній суворий...
Звільнилися щоб очі нам від шор,
У щасті має бути крапля горя.
Світлина dash1 – KultPlus
Чудова поезія! 
