Хтось у небі з ниток сонця
нам солодку вату варить.
Трошки можна побоятись
дівчину на ймення Кара.
Бо усі підем на "вихід"
кольорово чи безбарвно.
Ти прожив свої сто років
але бійся очі Кари.
Бійся брови, бійся щоки.
Бійся нею довго марить.
Подивись у вічі страху.
То зелені очі Кари.
Чи блакитні, чи болотні,
чи з прожилками брунату.
Чуєш тишу? Все завмерло
і чекає кару Кари.
