Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру




Скунць Петро

Прочитаний : 221


Творчість | Біографія | Критика

Монолог верховинського блукальця

Не  ходіте  вовік  по  моїх  ви  стопах.
В  нас  немає  законів.  Лиш  вервечка  оказій.
Я  світами  пропах.  Але  я  не  запах
Ані  кров,ю  америк,  ні  європ,  ані  азій.
Мене  звали  жінки  на  діла,  що  не  зовсім  партійні,
І  я  кликав  жінок  на  діла,  не  партійні  також.
Але  євнухів  треба  фригідній  моїй  Україні,
А  як  ні  –  голубих,  лесбіянок  –  і  не  чужолож!
Але  я  чужо  ложу,  бо  не  маю  я  власного  ложа,
на  чужих  простирадлах  по  підвалах  валяюся  десь.
Мою  молодість  крадуть  м,які,  як  банани,  вельможі,
Що  майбутнє  «дають»,  а  не  хліба  насущного  днесь.
Я  вас  чую  повсюди,  продажні  братове-краяни,-
У  турецьких  хрущобах,  у  бруднім  португальськім  порту.
Ти  скажи,  моя  земле,  за  які  я  гріхи  окаянний?
Я  ж  любив  тебе,  земле  моя  верховинська,-
Безплідну  й  тверду.
Як  живеш,  моя  земле?
Чув  я,  ніби  там  долар  при  владі,
Як  по  цілому  світу.
Я  до  тебе  вернутись  хотів…
Обікрали  слов,яни  мене  у  міфічній  Елладі,
І  міжгірці-краяни  рекетнули  у  чеських  братів.
І  тепер  я  –  ніде.
Написав  я  листа  в  Колочаву,
Де  любив  я  дівча,
Від  без  хліб,я  маленьке  й  худе.
Вже  моєю  жоною  її  по  селу  величали.
Те  дівчатко  давно  по  борделях  Європи  гуде.
Трохи  знов  підробив.  І  напився.  І  в  дикому  танці  –  
То  було  в  Аргентині  –  бачив  я  тільки  голі  тіла.
І  на  груди  я  впав  старій,  як  Перу,  негритянці,
Тільки  пісня  вкраїнська
Мені  раптом  по  писку  дала.
Знову  я  безробітний.
І  куди  себе  завтра  подіти?
Вже  скопитився  я,
Наче  кінь  молодий  без  підків.
І  ридають  по  світу  мої  ненароджені  діти.
І  без  мене  Вкраїна  відспівала  з  попами  батьків.
Ну,  а  як  ти  живеш
Біля  влади  вкраїнської/,  брате?
Кажуть,  робиш  Європу  
В  моїй  верховинській  глуші…
Я  вернусь,  Верховино,
Я  до  тебе  вернусь  умирати,
Я  вернусь,  Україно,
Я  вернусь.  Але  вже  без  душі.


2002

Нові твори