І ДНІПРО, І КРУЧІ...
Весь правий берег Дніпра, де Шевченкова могила, в гущавині дерев.
Весною і влітку тут сама тільки зелень, голубе небо та золоте сонце в ньому.
І внизу виблискує спокійний і лагідний Дніпро. Його сріблясті хвилі лагідно
горнуться до золотистих пісків.
Туди часто приїжджають люди. Вони задумливо, і з ласкою дивляться на Кобзареву могилу і мовчки довіряють їй про свої справи і задумки...
ТАМ, ДЕ МИНУЛО ТАРАСОВЕ ДИТИНСТВО...
Село Шевченкове - колишня Кирилівка. Серед села височить пам"ятник Тарасові Григоровичу Шевченкові. На сірому гранітному постаменті з непокритою головою стоїть Кобзар України з книжкою в руці...
Як і колись, за Шевченкових часів, боряться за волю з російськими окупантами...
І хоч у селі є лікарня, аптека, середня школа, технікум сільського господарства, клуб, кінотеатр, людям живеться не легко, бо ж в Україні йде війна...
У селі у кожній хаті є Шевченкові твори. Мешканці колишньої Кирилівки горді, що в їх селі колись провів своє дитинство Тарас Шевченко.
Багато садків, довкола села плещуть хвилі блакитних озер. Люди хоч і стомлені та зажурені, але привітні і лагідні...
В кінці одного провулку на подвір"ї,
де колись була хата поетового батька, стоїть гарний цегляний будинок. Тут розміщено музей Тараса Шевченка. Праворуч - обеліск. На ньому напис, що на цьому місці стояла хата, де Тарас провів своє дитинство.
За музеєм стежка круто спускається в яр, де густо ростуть калина, терен, верби, тополі. Ліворуч сріблиться озеро. За яром на горі потопають у садках білі хати, а далі - безмежні поля. Все це так любив Тарас!
Тут же, над кручею - добре доглянута могила поетової матері Катерини Якимівни. У ногах росте груша, а в головах - калина. Батька поетового поховано в садку біля технікому.
Як відомо, Тарасів батько народився і жив у Кирилівці, а одружившись з кріпачкою, перейшов жити у село Моринці, де й народився Тарас. Досі ніхто не знав, чого перейшов Шевченків батько в Моринці. Виявилось, що в Моринцях був кріпак Копій. Цей Копій підняв повстання проти російських поміщиків. За це його заслали в солдати. Його хата лишилась пусткою. От пан і переселив родину кріпака Григорія Івановича Шевяченка (Тарасового батька) в цю порожню Копієву хату. Та поетів батько скоро вернувся з родиною у Кирилівку, у стару й тісну батькову хату...
Далі ще буде...
ID:
985488
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.06.2023 18:14:55
© дата внесення змiн: 07.06.2023 18:14:55
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
