Біда прийшла так несказанно рано.
Звірячі очі глянули у синь.
І наша Ненька з жахом заволала,
Коли схитнувсь її рідненький син.
За ним - і другий, далі буде третій.
Вона вже знала, що таке війна...
Укрила наших воїнів земелька,
Вкраїни рідна, старшая сестра...
І куля смерті десь лежала в полі.
Свистіли гради, сипав теплий дощ.
Біда прийшла й змінила наші долі,
Де все, що є, не викуплять за грош...
