Плюндрує рідну землю ворог. Минеться з часом все і перетвориться
на порох. О! Скільки загиблих й скалічених доль!
Скривджені, знедолені, зранені, зболені, невинно убієні... За що?
За те, що Христа в своє серце прийняли. І з ним йдемо дорогою страждан-
ня й несемо свій хрест. Даруй нам, Господи, прозріння, що без хреста
немає воскресіння. " Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною,
той мене недостойний. Хто своє життя зберігає, той його погубить; а хто
своє життя погубить задля мене, той його найде". ( Мт. 10.38-39).
І воскресне рідний край. Господа своїм життям ти прославляй.
" ...Не відвертай же від мене Лиця Твого, і не відкидай у гніві раба
Твого. Ти - Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже,
Спасителю мій.
Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене.
Навчи ж мене, Господи, шляхів Твоїх і напути на стежки Твої
за-для ворогів моїх.
Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо встали проти мене
кривосвідки і злобою палають на мене.
Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих.
Надійся ж на Господа і будь мужній. Нехай кріпиться серце Твоє.
Чекай допомоги від Господа." ( Псалом 26).
