Тепленький дощ знов стукає в малесеньке віконце
За обрій ще раз заховалось тихо літнє Сонце
Багряною красою вкрилося вечірнє небо
Природа в цей довершений пейзаж внесла що треба
Мелодія дощу дає душі жаданий спокій
Мрійливий настрій в тиші непохитні та глибокій
Почути, що замріяно краплинками шепоче
Які секрети знов на вушко розказати хоче
Прислухавшись до кожної упавшої краплини
Зібравши звуки мовби у намисто ті перлини
Почуємо чарівну гру ще одного оркестру
Керівником якого є стихій усіх маестро
Симфонія його є досконала, неповторна
Для кожного своя: весела, гомінка, мінорна
Почувши раз, її довіку будеш пам'ятати
Мелодія дощу буде у серденьку звучати