Се́ред пітьми́ десь є вікно́,
Що поміж небом і землею,
Коханням світиться воно,
За ним ти звеш мене своєю,
Вікно я засвічу своє
І темна ніч світліша стане,
У цьому світі десь ти є,
І я щаслива бо - кохана.
Так і живемо - я і ти
Тому світлішають нам ночі,
Вікно для мене засвіти!
Я щастя більшого не хочу.
Галина Грицина.
