Як засиплять сніги моє поле осіннє,
І завіє зима мій проторений слід.
Буде пізно тоді вже збирати каміння,
Буде інша реальність - незвіданий світ.
То ж тепер, поки я ще радію і плачу,
Серце має надію і шосте чуття.
Можу йти і стояти!.. я чую і бачу!
Боже милий - спасибі тобі за Життя!
