У любу пору… В день, чи ніч…
Коли душа летить у вирій,
Мовчить зоря, ридає сич,
Ти і тоді в душі щасливий.
Як серце рветься із грудей,
Довго не гасне зірка рання.
А в голові одне гуде:
«Кохання, хочу ще кохання.»
І закипає в венах кров,
І лине птаха над полями.
Кохання – це і є – любов -
Люблю кохатись до безтями.
