У небі пломеніють зірки,
А в сутінках палає багаття.
На тин полізли огірки,
Мають сильне завзяття.
Полум'я розкидає іскорки,
Вони зоріють у долині.
Білочки, як миловидні нишпорки,
Складають горішки у своїй хатині.
У полі пахнуть дивні квіти,
Лани встеляються житами.
Ластівки шлють свої привіти,
Ширяють під синіми небесами.
З кущів втекла налякана сова,
Стрімголов полетіла у діброви.
На дереві сховалась мавка лісова,
В неї зелені очі й чорні брови.
В прим'ятій, запашній траві,
Мовчазна тиша панує.
Місяць йде по переправі,
Парубок, дівчину цілує.
Вони пригорнулись єством до єства.
По тілу пробігло тремтіння.
Пізнали чарівні миті блаженства,
І поринули у свої сновидіння.
А на іншому березі ріки,
Також пломеніє багаття.
Життя малює цікаві сторінки,
І хай воно буде без сум'яття.
