Колись злякалися барАни,
Що на їх землю прийде мор,
Обрали лева, одностайно.
Той вождь спинив таки Мордор.
Навів сякий-такий порядок,
БарАнам дав можливість жить,
Вовків притис, зайці – в наряді
І лиш слонів зазвав дружить.
БарАни в ауті – нас більшість,
А нам повага замала,
Зазналися, його величність.
Підсунув слон один козла.
«Такий як ви, прям плоть від плоті.»
Баранячий підтримав рід.
Обрали. Той вже на роботі.
Бодає, кого слід й не слід.
Його на ланцюжку тримають,
Він пижиться, мов, думка є.
Всі вівці в захваті, бо мають
Таке просте, таке своє.
Така оказія, малята,
Якщо ти лев, ти завжди лев.
Вівці ж яку не дай посаду,
Вона вівця, хоч є й суфлер.
