Ти мовчала, ховаючи очі
І вечір з тобою клято мовчав...
Думки мої тремтіти поночі,
Що я тебе уже перекохав...
А вранці
Ти віддалялася містом таємним,
Воно ще менше, як моя душа.
Слова підвладні лиш почуттям померлим,
Та наші слова не родились сповна...
