Я з минулого - знаю, знаю,
Не добавити, не віднять,
Так далеко мене обминає
Новоявлена благодать.
Так непрохано все без мене
Звідкись вилізло й зацвіло,
Краще б став я опалим кленом,
І щоб снігом мене замело.
Щоб наділа зима невинна
Мені білий свій капелюх,
Я дивитимусь на Вкраїну
Крізь мереживо білих мух.
А як очі закриє німбом
Кучерява землі бірюза,
З капелюха гілками гніву
Проросте молода гроза.
