люблячи
повівають очима...
Паруси душі
родять Парусію
не мовлять
я на тобі женюся
Христа
вітають віями
десь зсередини
надто живою істотою
істотністю
відчуваю я море
щоб нам говорити
наговорювати
лежачи в моря на спині
Постав! –
гучномовець
в серце поету:
говорять марту
якщо це март! –
у водостоках
труб
льодини!..
Вода говорить здорова –
сніг від любові
тане
більш –
аніж людина людині...
посоромилися б ми дитини
люблячи овівають
світлими овівають
крильми
не Крим
тайну очима...
у всеєдиній Божій
дитині
по Всеєдиній Боголюдині
труб Духа не знали б!
отак
якби мене Вона не
любила...
це найстрашніше
Бог, Слово говоре
не з материка
і не морем
не вишніми вустами –
людськими –
майже перстами
щоб ми були
були з вами...
ніяк не морюся
зябрами
видихаємо
з глибин
одну Сину
Парусію...
Амінь.
17.03.2008
