Мені давно не пишуть вже листів,
Поштова скринька тихо опустіла.
Чи білий голуб загубив десь крила,
А чи за синій обрій полетів.
Колись приходили як не щодня
В гостинну скриньку нашу біля хвіртки
Трикутники, конверти бозна звідки,
Та ще й газети – все було рідня.
Так просто. І недорого, ачей.
Бери, читай. Перечитати можна.
Здається, пахла далина дорожна
І рук тепло, і доброта очей.
Тепер - мобілка. Скрізь алло, алло –
В дорозі, за столом, у туалеті…
А я шукаю голуба з конвертом,
Чекаю диво те, що віджило.
Коли – біліє! Що? – не розберу.
Хутчій відкрив –виходив саме з двору -
Кавалок снігу шльопнувся додолу
З моєї скриньки, як з холодних рук.
Алло! Алло!
Це такий прогрес. 
