ні, не бійся. сказати, що бачу у тебе в очах?
– що ти вже втомилася від пустих балачок.
ти втомилася приймати компліменти від невдах,
що мріють тебе зловити,
мов щуку, на голий гачок.
бачу, бо я гравець. ти втомилася від брехні,
тобі набридло проводжати одноманітні дні;
так і мені тепер: осінь, всі дні неоднаково сірі,
та однаково депресивні, і аж до сліз нудні.
бачу, тобі набридло. ну, а мені – ще ні.
бо я гравець, я такий. коли схочеш, тебе навчу
всіх хитрощів. вони нам непотрібні,
але бувають необхідні до скону, до плачу,
коли надибуєш місця грибні чи рибні.
бо я – гравець, але ти не така.
ми з тобою не граємо, бо виграємо обоє.
чом же не граємо? чому тремтить моя рука,
що готова тебе обійняти?
я знаю всі ігри, лиш не знаю такої.
ох, ну гаразд. а наука моя така –
слухай її, і не думай,
ніби пнуся в страшні герої.
ти народився, ти отримав на руки
самого себе, як отримують карти.
грай в дурня, чи в покер – та грай,
бо інакше про тебе довідаються
всі шулери та падлюки,
та як тобі це подобається,
нехай так і буде – та знай,
що я стою у тебе за плечима
з диявольською усмішкою: виграти чи програти?
байдуже, лиш про одне не забувай, несудима:
не відмовляйся від гри,
бо не буде за чим шкодувати.
слухай тепер порад не чужих, а моїх, своїх:
виграти – не перемога, програти – не дуже й гріх.
то буде твій подвиг для мене:
ти маєш вбити їх всіх, –
ти маєш збити їх, як збиває товарний потяг.
їдь навпрошки, де колія, а де нема – не їдь.
хто за плечима в тебе? лиш я, і тому не бійся
ні мене, ні оцих брехунів,
ні несправжніх нічних страхіть:
минулого вже немає; майбутнє – аж там за горбами.
є лиш сьогоднішній день. – хай буде завжди з нами
за твором: right here right now, kiss
ID:
761265
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 20.11.2017 00:07:53
© дата внесення змiн: 20.11.2017 00:10:39
автор: Crystal view
Вкажіть причину вашої скарги
|
