так, ти казала: мріяти не гріх,
скажи ще: а не мріяти? я мрію;
я сподіваюся, що й ти розквітнеш у своїх
таємних, та ясних; і коли ввечері звично
почуєш знов мій голос у себе в голові,
не лякайся: то я. послухай, що він каже;
а він тобі скаже добраніч, лягай,
не соромся; а коли серед ночі прокинешся
й побачиш, що ти сама,
то не значить, що мене біля тебе нема, –
то значить певно: треба щось робити,
щоб виправити це неприпустиме становище.
так, ти казала: могла б, та чи хотіла б?
та чи хотіла б спалахнути
солома, коли її
обіймає вогонь? це так само й моє
бідолашне солом'яне серце палає,
коли чую твій голос, і добре мені,
коли мрію, що й ти спалахнула б так само,
зовсім не думаючи. кохана, це ж я!
це ж я, хто плаче в тебе під вікном,
коли ти думаєш: вітер, чи дощ,
чи собака. послухай ту пісеньку, й знатимеш,
про що насправді мріють всі закохані,
а мріють про одне: побачити в очах
веселий вогник і розгніване бажання
владнати якось цю неприпустимість;
почути музику, що в ній одвічна правда
і море, що у ньому хлюпається радість,
немов мала дитина – то скажи!
так, діти кажуть "мама" – то цілком розумно,
як для дітей, а ти скажи лиш так.
за твором: say yeah, kiss
ID:
761011
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 18.11.2017 17:36:05
© дата внесення змiн: 18.11.2017 17:36:05
автор: Crystal view
Вкажіть причину вашої скарги
|
