чи ви чуєте гупання вашого сильного серця?
чи тямите ви всю послідовність його калатання?
чи можете ви відчувати завтрашній землетрус,
трамбуючи землю залізничним чавунним чоботом?
чи ви не бачите? все горить і палає,
чи ви не розумієте? ви – всемогутня особа,
і могли б цілий світ примусити
покірно коритися вашій волі.
це грім промовляє, це ваше майбутнє прийшло
і простерло над вами своє вогняне крило;
покірні мільйони підданців,
і ви, особливо екзальтовані громадянки!
не верещіть, не ревіть, а слухайте
голос моєї, як грім уночі, горлянки.
я лев, я львівський лев, що йде вечірнім містом,
за мною біжить поліція
з лементом і з пронизливим свистом.
та я не зважаю. я камінь, я виготовлений з вогню,
я відхиляю борню й ворожнечу,
і дружбу, і всю брехню.
мене не обходить суспільство;
я вільний, як дикий звір,
а можу коритися тільки підказкам небесних зір.
ти справді забобонна? справді зважаєш на зорі?
ти справді живеш у мріях? веди мене десь туди,
мов за вухо дитину, де звикла,
де правда у всьому завжди
твоя, щоб нам кинути виклик
оцій громадянській покорі.
ми постанемо їй, глухо-німій громаді,
як подвійна свобода зі смолоскипом кохання.
декого то злякає, а деякі будуть раді
перехреститися: слава, нарешті якась надія
для святих меломанів, бодай не остання!
добре так, хай так і буде.
на нас рівнятимуться справді всі прогресивні люди.
ну, а натовп сліпих буржуазних міщанів,
що не хочуть виконувати наших тисячолітніх планів,
нехай не зупиняється, нехай нам не вклоняється: бреде
шляхом, що ні до успіху, – нікуди не веде
за твором: a'm an animal, kiss
спробую відповісти: "хай так і буде" можна вважати також авторською ремаркою, як і словами ліричного героя. тут подвійне бачення. автор побачив, що вийшло добре, і не втримався від схвального зауваження до цього твору. дякую за фаховий розтин тексту)
