Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максим Тарасівський: Товарищ Парусник - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Максим Тарасівський відповів на коментар @NN@, 27.06.2017 - 06:24
Фактично, в багатьох, не так вже й багато вітрильників було в СРСР ) "В поисках капитана Гранта", "Алые паруса" - з найбільш відомих
Вікторія Т., 26.06.2017 - 09:04
Прочитала статтю. Що зробиш, ми й більше втрачали. Головне, що хтось його врятував, та ще й там, де він народився.)
Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 27.06.2017 - 06:31
Тут вражає ось що. Німці - покоління за поколінням - пам'ятали історію барка, починаючи з трагічної загибелі курсантів. Гадаю, саме тому їм важливо було повернути вітрильник. Тому що він - частина їхньої історії. А для нас він таким не виявився. Вперше мене це вразило у Львові - дивишся на місто та розумієш, що воно не є частиної історії тих, хто в ньому мешкає. Це - спадок чужих імперій; відкинувши імперське ярмо, ми відкидаємо навіть те, чого б варто плекати. Отак і "Товариш": ми наче ті ледащі школярі, які 25 травня з полегшенням викидають зошити та забувають геть усе, що вивчили. Ми відкидаємо все, що було вчора, гуртом, не вирізняючи в минулому нічого, не надаючи вартості нічому. А воно й не дивно, з огляду на нашу історію. Втім, колись таки треба навчитися розрізняти! "...Чтобы вы привычкою были научены к различению добра и зла". Зараз ще буде постскріптум
Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 27.06.2017 - 06:38
1914 року - за 19 років до будівництва майбутнього "ТОвариша" - норвезьці збудували собі вітрильник. Незабаром - часи ж які! - барк опинився в англійському полоні, британці взяли його за трофей. А далі почалася Друга світова, і тепер за трофей взяли барк вже німці. Тоді хтось з переможців. Кінець кінцем, 1967 року один норвезький багатій викупив барк у його поточного власника та пригнав додому. 1978 парламент Королівства оголосив судно національним надбанням. 2008 я був у Бергені та бачив і фотографував там цей барк - тепер зветься Statsraad Lehmkuhl (тоді я ще не знав нічого про нього). Живий-здоровий, найстаріший та найбільший вітрильник Норвегії. Національне надбання. Частина норвезької історії.
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||