Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: Татова колиска, мамина медаль… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес (Демиденко), 07.05.2016 - 22:15
Така невимушена тепла і водночас гірка розповідь у Вас вийшла. Гарно. Завтра - День матері. Добре, що згадали. геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! Я пам"ятаю мамину долю, післявоєнну,сповнену болю... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світлано! Заходьте,читайте, пишіть, коментуйте. Я теж загляну на вашу сторінку. А весна ж є весна, і хоч серце болить, та я хочу відчуть весни ніжної мить... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Наталочко! Як не дивно,але мені здається, що ту колиску я пам"ятаю, бо у мене була ще й молодша сестра і ми з братом її колисали; а може це мої ще дитячі фантазії, побудовані на розповідях мами і бабусі, не знаю... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Квіточко! Вірш-спогад про тата і маму, хоча тата я знаю лише з розповідей мами і бабусі, і про колиску теж від них, а мамина медаль за працю є в мене до цього часу... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко! Таке не забувається... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Зою! Те що було в дитинстві згадуватиметься все життя... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Світлано! Та це ж про моїх рідних тата і маму, то по-іншому не напишеш... ПВО, 07.05.2016 - 15:09
Справте опечатку в слові "страждання". геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вікторе, і за гарне доповнення, і за помічену описку, бо отож уже в мене, як у тієї мавпочки, що на старість недобачати стала... Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 07.05.2016 - 14:14
Хто пішов у вічність,будем пам"ятать, в татовій колисці правнуків колихать. геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніло! Гарне ваше доповнення, та нездійсненне, бо та колиска згоріла разом із хатою, коли визволяли наше село, та правнуків я б з задоволенням поколихала, та ж моїх двоє вже одружених онуків, не спішать порадувати бабусю правнуками, то ж прийдеться підождати... Зоя Журавка, 07.05.2016 - 13:49
Татова колиска, мамина медаль,Роки відлетіли в незвідану даль. Зігрівають душу спогади мені, А тато і мама - в пам"яті живі. І я згадала своїх...і сльоза скотилась... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Зою! Я теж постійно згадую маму,і впізнаю її у своїх вчинках і повадках... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніно! За все, що я маю, я дякую мамі, вона нас зростила,вона нас навчила, я все пам"ятаю, й своїх дітей і внуків навчаю... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любо! Це правда: мама і тато - два крила. Я щоправда тата майже не знала, а мама - то найближча і найпотрібніша людина на землі... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||