Татова колиска, мамина медаль.
Щедрість материнства, радість і печаль.
Ту колиску тато для дітей зробив,
А медаль ту мамі - голова вручив.
Збудували хату, посадили сад,
Вербу і калину, квіти й виноград.
Садок розвивався, квітнув, дозрівав,
І лелека часто туди залітав.
Хоч жилось нелегко, жителям села,
Надія на краще - в кожного жила.
В батьківській оселі злагода була,
Вистачало діткам ласки і тепла.
Золоті і дужі тато руки мав,
В колгоспі і дома вміло майстрував:
Колиски і ліжка, столи і стільці:
Родині й сусідам, і людям в селі.
Невчасно й неждано в дім прийшла біда,-
Жорстока, кривава почалась війна.
Голосіння й сльози котились селом,
На війну наш тато з іншими пішов.
Без тата ой важко нам тоді жилось,
Страждання і муки терпіть довелось.
Не вернувся тато з тієї війни,
З мамою діждались Перемоги ми.
Татова колиска, мамина медаль,
Роки відлетіли в незвідану даль.
Зігрівають душу спогади мені,
А тато і мама - в пам"яті живі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664440
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 07.05.2016
автор: геометрія