А завтра знову буде тишина...
Замовкнуть всі слова відомі,
Мовчить безмежність, як німа,
Нема нічого... Час в полоні.
Ти теж мовшиш, мовчу і я,
Ми не говорим про важливе,
Пусті слова, прості слова,
І посмішки в очах безсилі.
Мовчиш? І я мовчу, так треба,
Ми не знайшли потрібних слів.
Безмовність розтягнулася до неба,
Чекай, чи може ти сказати щось хотів?
