Не треба слів, мій любий, –
Тобі моя рука,
Як ніч із сну розбудить
Й в жагу нас погука...
Вуста візьми, мій любий,
І перса зацілуй,
Веди мене у згубу
Й знеможено мандруй...
Й мене візьми у мандри
І горами, й лісами,
Де квітне ніжність жадна
Над кратером вулкану...
Не треба слів, мій любий,
Як ніч із сну розбудить...
