Присвячується засновнику рожевого сайту поезії
Євгену Юхниці
Зайду на сайт, рожевий сайт моєї мрії,
Порину у гущавину його віршів.
Тут український дух, як ватра палахтіє,
Незламний дух великих предків-козаків.
Одні лиш ніки-диво варто прочитати,
Відтінки душ поетів чуються у них.
Роман з продовженням тут можна написати,
Сюжет у назвах відшукається чудн́их.
Біжить, як той струмок, поезія народна,
Ніяк напитися не можу досхоч́у.
Це не струмок, ріка пристр́астей повноводна,
Кохання, ненависті, щастя й розпач́у.
Тут виливається душа мого народу,
Його найкращі щирі чисті почуття,
Готовність до борні, зі всяким злом незгода,
Надія, віра в світле мирне майбуття.
Тут вся Укр́аїна моя, як на долоні.
Ось вірші з Києва, Поділля і Карпат,
Ось з Таврії. На цьому виріс лоні
Парнаса українського розкішний сад.
Куди б в житті поетів доля не кидала,
Ми зустрічаємось на сайті знов і знов,
Бо нас усіх сюди привела і з’єднала
Свята до ніжної поезії любов.
Чудова реклама сайту, його засновнику і всім нам.Думаю, пан Євнег мав би покласти цей вірш десь на головній. 
