Ріднесенька Моя!
.
Наш син знову одів офіцерські погони.
Я згадую, в якому розчаруванні Ти була, коли колишня влада знищувала армію і наш син потрапив під скорочення. Скільки зусиль Ти робила, щоб знову вернути його і побачити у військовій формі офіцера. Згадую, з якою любов’ю Ти кожен день прасувала його форму і тішилась, який він охайний. Сергій виконав Твою мрію, сам знайшов в м. Львові собі посаду в Національній гвардії. Повір, що в цьому є і Твоя заслуга, я це точно відчуваю.
Будь спокійна, Рідненька. Ти б гордилась своїм сином.Під цим враженням я написав вірш.
.
Ріднесенька!.. Сьогодні Ти б щасливою була,
Бо син наш знову вдів із зірками погони
І в мить оцю, від звістки, в щасті б розцвіла,
Дізнавшись, що уже формують батальйони.
.
Твій син військовим добровільно, моя рідна, став
На заклик знову захищає Батьківщину,
Й свій вірний шлях в житті свідомо він обрав,
У трудний час, бо ж розривають Україну.
.
Літала б Ти від щастя у високих небесах
Й сіяла б Ти, й світилась, як жар-птиця,
І я б побачив у прекрасних, карих тих очах
Велику гордість... А тепер це таємниця.
.
Недавно Ти у дивнім сні зі мною провела:
Як все, в машині, при житті сіяла,
Веселою, щасливою, красивою була,
Комісію пройти Ти сину помагала.
.
Й зустрів товариш нас, в очах його був страх:
– Що, Віро, робиш тут?.. Мене ти налякала!
І відповідь була з іскринкою в очах:
– Я завжди тут і від Володі не зникала.
.
Проснувся я щасливим у реальному житті
І вдячний, що Ти сум мій трохи втамувала,
Спокійним встав і згадував хвилини милі ті
І радий був, що Ти Сергію помагала.
.
Твій Володя
ID:
598693
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 10.08.2015 00:16:10
© дата внесення змiн: 10.08.2015 08:46:11
автор: DVI
Вкажіть причину вашої скарги
|
