У сон людський ввірвалася... ВОДА,
Яка від жаху, раптом, почорніла
І, хтось, зненацька, став сьогодні... тілом.
У місто, з ніччю, вдерлася біда.
Тут не чекали підступу і зла,
Як життєдайну, воду люди знали,
Добра від неї бачили чимало,
Бо поряд із житлом завжди текла.
А нині в скруті люди і тварини,
Не всім, на жаль, судилося життя...
Прийми, народе братній, співчуття,
До горя небайдужої, людини.
Так ще живі в моїй пам*яті торішні спогади про перебування в цьому надзвичайному місті, красивому, величному! І так жахливо бачити цю трощу! Хочеться підтримати співчуттям братній народ! Грузини! Тримайтеся! Ви сильні і прекрасні!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00