UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Мій новий друже - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, красно дякую! Кажуть, що побажання, сказане просто, від душі, збувається! Нехай ваші мрії збуваються в Новому році! 
Сергій Ранковий, 28.12.2013 - 14:04
**** Дружня порада ****Ах, подружка моя нова, Ти знаєш все повір сама. Що зможу я тобі сказати, Чи з серця голки повиймати? Так, бачу що болить душа, Та чи не винна ти сама? Чи все робила вірно ти, Що чай свій п’єш на самоті? Ти просиш ласки і тепла, Повір зігріти хочу я, Але не хочу що би ти, Кохання кинула в сніги. В сніги байдужості і зла, У непоступливість багна, Не хочу що б у мені ти, Шукала прихисток душі. Бо ти його, а не моя, Для нього ти живеш життя, Йому скажи про біль в душі, Проси пробачення і ти. Бо винний завжди не один, Бо кожен гріб в човні на впин, Тож не жалій себе, а йди Йому назустріч ти завжди...   
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
добра порада! я подумаю! 
Владимир Зозуля, 28.12.2013 - 11:22
…А вдруг… весна еще нагрянетв гости, Как с весточкой нежданный почтальон. И распахнув, по вырывает гвозди Из наспех заколоченных окон. А поутру на небе солнце встанет Над серым миром проливая свет. И ты, проснувшись, в утреннем тумане, Вдруг различишь надежды – силуэт. А вдруг твои мечты назад вернутся Переполняя призрачный эфир. И яблочко покатится по блюдцу Вернув забытой детской сказки – мир. А вдруг услышишь ты сопрано-мецо… или увидишь Ариадны нить… И не умом… а кожею и сердцем… ты вдруг поймешь… что нужно… дальше жить… я написал эти строки вчера заканчивая свое новое стихотворение и пытаясь подарить себе лучик надежды, пусть он посветит и для Вас. 
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Володя! Просто чудесно! Катись, катись, яблочко наливное по блюдечку золотому! Сбывайтесь, заветные мечты! Огромное спасибо за нить Ариадны! Она в этот момент так была необходима!  
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, дуже дякую моїм друзям за теплі слова!  
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Буду шукати! Такого, щоб хотів і міг втішити! дякую!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 25.12.2013 - 15:18
Було б романтично зустріти Новий Рік на дачі. Ялинку не в хаті поставити, а на подвірї, і в новорічну ніч зачаровано милуватися сузір‘ям  Однозначно, в сільській місцевості новорічне свято більш казкове і магічне... Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Колись читала відгук мандрівника про тропічний ліс. "Перше враження захвату - коли тільки входиш - стільки зелені, розмаїття квітів і кольорів, запахів та звуків! І вдруге відчуваєш піднесення, коли, нарешті, виходиш з лісу - верещання папуг, переплутані ліани, вогко, темно, слизько, дурман запахів, змії, павуки, набридливі комахи..." Романтика - це море, театр, концерт, парк, цирк, нарешті. А дача - сама прибери, витягни води, принеси, нагрій, вимий, приготуй, не скаржся, що втомилася, сідай святкувати...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я люблю, Любонько, дуже люблю! Можу влаштувати ігри, конкурси, тости і т. ін. Тільки треба, щоб комусь це було потрібно! Щоб був настрій усе оце робити! ))) Ось коли будуть онуки... )))
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
