Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тамара Шкіндер: Він був твій коханець, не - коханий… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це такий собі, Сашо, завуальваний повчальний штрих для недосвідчених, які як метелики летять на світло, а потім обпікають крила... Рада візиту. Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую. Щиро рада, що завітала Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Розуміння цього приходить з часом... Щиро дякую, Олю, за відгук Тетяна Луківська, 20.05.2013 - 10:55
Разово позичений на мить.---гарно, правдиво Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, скільки нас на ці граблі наступає.... Дякую щиро. Анатолійович, 18.05.2013 - 21:39
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Супер!!! Важко щось дадати.Приємно спілкуватися з розумними людьмии... Та...бува часом відбуває розум... І хто-зна, хто щасливіший... Наталя Данилюк, 18.05.2013 - 00:49
Це не рідний твій, а тимчасовий,Разово позичений на мить. Швидкоплин транзитної любові, Що поперед потяга промчить...- Ваша правда, позичине щастя швидкоплинне і рано чи пізно за нього треба дорого заплатити. Дуже мудрий і повчальний вірш. Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за розуміння і відгук. Рада, якщо комусь мої вірші стають повчальними. Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тільки справді великодушна людина може відчути чийсь біль. Щиро вдячна, Олю Мазур Наталя, 16.05.2013 - 23:58
Вірш нагадує розмову двох подруг. Із них одна зраджена, а друга прагне розрадити її, але при цьому і докоряє... В усякому разі, я так сприйняла цей вірш, пані Тамаро. Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна. Саме так, пані Наталю. Як кажуть, часто з боку видніше... Іноді людина, отримавши ін"єкцію правди, одужує... Рада, що завітали. Патара, 16.05.2013 - 20:26
Він коханцем був, а не коханим,Хоч його любила від душі... А, тепер, зализую я рани Й душерозривні пишу вірші. Як знущання це над почуттями - Те закінчення його на "-ець"... Що кохання, люди, творить з нами?!! Це якийсь, я Вам скажу, КАПЕЦЬ!!! Чи він позичений, чи свій рідний, аби ми отримали свою порцію ніжності та ласки, їх так бракує жінкам... Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви, як завжди права, Патарочко. Та каже народна мудрість:"З чужого візка - посеред дороги...", а ложка меду часто перетворюється в бочку дьогтю. Але, чи завжди варто загадувати і перестраховуватися заздалегідь... Хочеш бути щасливим, будь сьогодні і вже... Та це вже тема іншого вірша. Щиро дякую за чудовий віршований відгук. Людмила Махиня 2, 16.05.2013 - 14:22
Cподобалося дуже! Тамаро, а як би замінити "лавровій вінець" на "любистковий" 7
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро за відгук. Лавровий вінок - символ тріумфу. А зміст каже, що про тріумф не може бути мови... Рада, що завітали. Лілія Ніколаєнко, 16.05.2013 - 13:50
Правдиво написано.. Втім, багато жінок заводять коханців не від доброго життя, надіються знайти якусь відраду, а потім боляче обпікаються.. Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за відгук. А щодо анекдоту, то від перестановки доданків...Очевидно в сумі все гаразд |
|
|
||||||||||||||||||||||||||