Він був твій коханець, не - коханий!
Ось тому й вривається терпець.
Тож не дивно, що так невблаганно
Надсумний прописано кінець.
Це не рідний був, а тимчасовий,
Разово позичений на мить.
Швидкоплин транзитної любові,
Що поперед потяга промчить.
І залишить за собою потім
У душі розриту колію.
Й не важливо в небі, а чи в гроті
Похорониш ти печаль свою.
Він був твій коханець, не - коханий!
Ось тому й вривається терпець.
Тож не дивно, що так невблаганно
Не із лавру сплетено вінець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2013
автор: Тамара Шкіндер