Моя стежина біля хати,
Де малим бува я ріс,
Як любив росу збирати,
І в кропиві жалив ніс.
Ех кохався я в раю долини,
Біля річки й біля броду,
І не було тої днини,
Коли б не ліз я літом в воду.
Я журився не життям,
Не огортався я коханням,
Я тільки жив малим дитям,
не турбувався і стражданням.
Весело було тоді,
Коли птахи вкривали воду,
Ніхто не був тоді в журбі,
Ніхто не йшов,ніхто не знав життя-
важкого броду
