І в тих очах ...
я бачив осінь,
що літала,як крилатий птах,
мене ці очі манять досі,
лиш подив на моїх вустах!
Остання осінь в тих очах,
фільми з почуттями сліз,
і зник той вересневий страх,
зостався лиш золотий ліс!
І в тих очах....
я бачив сміх,
що сяяв,як вранішнє сонце,
мене манив солодкий гріх,
до неї я палав вкотре!
Зупинився час в тих очах,
притих і вітер у волоссі,
і листя ламке на плечах,
падало на ноги її босі.
І в тих очах...
я бачив грози,
що грюкали у серце моє,
і тонкою стрічкою прози,
вони читали життя усе!
Лл*ється пісня в тих очах,
смарагдами виринає в світ,
Її очі- то вересневий птах,
Що забув сказати мені " Привіт"!
