Уже немало прожила, -
А ніби не жила на світі...
В щоденних клопотах була –
Сім’я, робота, город, діти...
Усе бігом, не устигала,
Спокійної не було миті,
Було - із попелу вставала,
Хотілося дітей ростити.
Грішми життя не запорошене
Впродовж усіх нелегких літ,
Як чоботи нові, пальто вже зношене,
А як нове пальто – нема чобіт...
Травень 2004р.
