Перекоти горе через чуже поле
Тріскою під шкіру ознаки життя
Вже белькочать стріхи , що немає втіхи
Але безперечно це лише брехня
Перекотидоле , чом лице суворе ?
Сонця світла вдосталь наче б то усім
Пеленають хмари віяння понуре
Проганяють сонних в блискавиці дім
Перепочинь вітре , бо несамовите
Те , що промайнуло в очах стрінемо
Перекоти хворе і все , що кволе
Не змінене недоперезмінемо
