Я піднімусь на крилах мрії
І полечу у далечінь,
Де рясно гублять чорні вії
На синь очей тремтливу тінь.
Не хочу дивних самоцвітів,
Мені ніщо рубін, алмаз,
В твоїх очах всі скарби світу
І в них дивився б я весь час.
У їх гарячому промінні
Я тану, ніби віск свічі...
Якби в бентежному горінні
Забутись в тебе на плечі.
Забути все: і біль, і горе,
І смутку щемного полин...
Мене гойда, мов синє море,
Твоїх очей аквамарин.
17.12.05.
