Давай, будемо блукати в одній і великій невагомості,
Й плювати на всі правила й законності.
Не чистити зуби, не платити за проїзд і не спати,
Давай так жити, щоб ніколи не чекати.
Давай ми будем пити, давай не їсти, давай писати.
Бо ж нам то не просити, а тільки віддавати.
Давай віддати все своє, і нове все приймати,
Бо скільки не живеш, і так всього не будеш мати.
