|
Була весна...а за весною - літо,
Немало днів у вічність відійшло.
Минула осінь сумом оповита,
І в кожен дім постукало Різдво.
Нова зоря над світом засіяла,
Мов тиха радість, падав з неба сніг.
Родина за столом колядувала,
На покуті дідух, як оберіг.
Кутя, узвар, вареники - вечеря,
І матір Божа поруч, з немовлям.
Для щастя ангел відчиняє двері,
Щоб кожен дім наповнився життям.
...Сьогодні світ нове Різдво стрічає,
Я лиш в думках у спогади лечу.
Бо Україна від війни страждає,
І в темряві запалює свічу.
Родися, Боже, сила твоя й слава,
З небес святих на землю подивись,
Як Українська молода держава,
Міцніша набагато, ніж колись.
Війна в боях її, мов сталь, гартує
Надія не згорає у вогні.
Іде Різдво, Країна колядує,
І вірить в кращі переможні дні!
ID:
1053143
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.12.2025 02:37:30
© дата внесення змiн: 12.12.2025 02:37:30
автор: majra
Вкажіть причину вашої скарги
|
