Що цей жовтень натворив?
На гру осінню я дивлюся:
в золоті є багато див,
я радію й, трішки, злюся...
Висмоктав з-за хмар тепло,
і в золоті є дотик смерті,
та причарує серце тло,
жовтня у останній чверті...
Це філософія буття,
у красивому- гірчина,
двох реальностей злиття,
пізнати може їх людина...
Шепоче лист мені:люби...
Час забуде нас у плині,
немає вічності журби,
осінь любиться у тлінні...
Що ж цей жовтень натворив?
нам усім ще жити й жити,
мене лиш зараз він навчив,
як листопад полюбити...