Іуда
Тепер я все зрозумів, знаєш,
Нарешті я бачу що нас чекає
Достатньо розвіяти міф твоїх снів
І побачиш, що буде через декілька днів
Ісус! На віру ти взяв ті слова,
що кажуть про тебе. Брехня!
Віриш і справді, що правда -
божественність дивна твоя.
Добро, зроблене серця теплом,
Забудеться враз, як забули Псалом.
Ти важливішим за слова свої став
Послухай, що бачу, аби тільки знав!
Благаю, мене вислухай раз.
Правою рукою був я в той час.
Пожежу в їх головах розпалив,
За це тебе так полюбив.
Але ж тепер вони вважають,
Що божого пророка мають.
Що з тобою буде, коли обман мине?
Пам’ятаю, як починали все
Ти звавсь людиною, а зараз Богом.
А що змінилось з часу того?
Повір мені, захоплююсь тобою й нині.
Але, що б не сказав по цій днині,
Збагнуть інакше геть чомусь.
Не зрозуміло, я клянусь!
А що якщо в слова твої святі
Враз перестануть вірити вони?
Назарет, твій син не був би так відомий.
Якби сидів й трудився сам удома.
Як батько, теслярством займався вміло,
То це було б насправді діло!
Столи та скрині з дуба краще б він робив
Нікому б не зла не наробив.
Чи ти хвилюєшся за свій народ, Ісусе?
Ми мусимо триматись місця, друже.
Ми в полоні, ти ж не забув цього?
Натовпу боюсь того, не втримати його.
Від нього шуму так багато стало.
І шкоди нам не буде мало.
Прислухайся, Ісусе, прошу тебе.
Я хочу, щоб ми жили й все!
Менше й менше шансів у нас,
Бо послідовники сліпі, тому я - пас.
Взявся небом голови їх полонити.
Скільки нам лишилось жити?
Колись було це добре, а зараз - ні.
Прокидайся, не жити вічність у сні!
ID:
9973
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 10.01.2006 12:36:47
© дата внесення змiн: 10.01.2006 12:36:47
автор: Серёжа
Вкажіть причину вашої скарги
|
