Не чекай мене Мамо , я не при́йду до Тебе.
Не старайся побачить , не прийду́ уві сні.
Менше плач , дуже прошу ,подумай про себе.
Бо кордони у тіла , вже мені затісні.
Я до Тебе з"явлюся́ , ледь легеньким туманом.
На віконце осяду і краплиной стечу.
Ти пробач мені Мамо , що пішов я так рано.
Біля фото свого , запалив я свічу.
Вибач Мамо за тугу і за чорну хустину.
За пігулки для серця , за пусту чорну ніч.
Що не встиг одружитись і не дав Бог дитину.
Я Тебе залишив , сам пішов потойбіч.
Мамо люба не плач , я Тебе не покину.
Я із неба Тебе , буду бачить завжди.
Це у вас у низу , для людей я загинув.
Я на небі живу і лишаю сліди.
Ти у гору поглянь , ця веселка для Тебе.
Теплі краплі дощу -це сльозинки для Вас.
Вітер ніжно дмухнув-це дарунок від мене.
Ви для мене жили . Я загинув ...за Вас.
20.08.2022р. Олександр Степан.
