Ти знов до мене ве́рнеш. Як завжди́...
Вуста лиш прошепочуть: "Я чекала..."
І тільки серце скре́сне у мені-
Воно ж так довго...все тебе шукало...
А кров ще молода...а серце вже сивіє-
Ніяк йому не звикнуть до життя,
Яке, здається, створене із пилу:
Цінного початку і...кінця...
Годі вже про сивість мого серця.
Нумо краще мовчки про красу...
Твоя прозорість знов до мене ве́рне...
Я чекатиму тебе - мою Весну...
Щастя ЛГ! 
