Моя радість, моє щастя...
Мій геній кохання!
Я маю до тебе єдине прохання!
Що як би не бУло...
І що б не булО,
Шоб в серці лишилось
І в серці жило -
Твоє розуміння, і віра,
Й тепло!..
Мій ранковий поцілунок,
Що міцніш за каву,
Ніжний дотик ароматний,
Що такий ласкавий,
Будь собою, будь зі мною,
Будь у серці, бережи, люби!
Будь хоч небом, хоч грозою...
Поряд будь і бережи :
Мою віру, моє тіло,
Душу і любов...
І мій подих, мої думи,
Моє серце, мою кров...
Я вже була, наче воїн,
Роль така собі,
Хоч жінки - вони герої,
Але дай мені :
Ніжність птиці, що колібрі,
Подих свіжий, мов росу,
І простори, які вільні,
І з душі твою красу!
Дай напитися тобою,
Дай роси, грози, весни!
Бою дай і сміх до бою,
Дай жіночності мені,
Дай того, чого не прошу,
А я жінка!
Я тобі...
Дам усе, що так просила,
І не тільки на землі...
.
.
.
.
Хочеться викласти всі і одразу, але... Поки можу тількм 2 викласти, було важко обрати.
ID:
930389
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.11.2021 17:19:51
© дата внесення змiн: 09.11.2021 17:19:51
автор: __perfecto_pecadora__
Вкажіть причину вашої скарги
|
