тягнувся марив малював дивився
терпів минав вагався відкладав
мовчи не йди не починай не злися
крім тебе в неї й так багато справ
неділя понеділок вже й субота
обід перерви вивершення дня
сто за сто втрималися двісті проти
метро таксі тролейбуса коня
назустріч навздогін і навперейми
екрани вітер голови вогні
зірки відомі сірі ноунейми
так-так стривайте вибачайте ні
своє чуже непробуване спільне
доступне хитре зігнуте пряме
в обхід дугою косо-криво рівно
ферштейн но смокінг сорі ні бельме
вперед від неї далі краю світу
де ясно все відкрито і без слів
де сцена всім і ввімкнені софіти
щодня щомиті завжди взагалі
ідеш біжиш наздоганяєш рвешся
тамуєш подих згадуєш слова
Вернадський декілька Тарасів Леся
сто п’ятий номер кількість місця два
камон май лав ю вері вері ґудмен
ай наw благаю будь німа мовчи
червоний дім таємне місце людне
употемки інкоґніто вночі
а завтра знов той самий понеділок
прокинусь встану одягнусь піду
розпещено самозабутньо сміло
до неї перед неї на виду
***
