Бермудський Вас забрав трикутник,
Бо зникли, не сказавши й слова.
Скувала крига все зимова,
Страждання - слабкості супутник.
Рукою зачіски торкнуся,
Даремно згадую я досі,
Як бавили моє волосся –
Примарний світ пустих ілюзій…
Ви зникли… Від тортур нелю́дських
Мій погляд вже не міг палати,
Змінила сукні на халати –
Я все жила отим, бермудським.
А потім в дзеркало уздріла
колись розкішну та жадану –
думками вирвалась з капкану,
від Вас тікала… в заметілі…
Так зникла магії полуда –
і зрозуміла я відтоді,
що сукня личить моїй вроді –
халат залишила Бермудам…
/Картина польської художниці Ельжбети Брожек./
моя літературна героїня щиро вдячна за такий комплімент 
в уяві виник курортний роман під час прочитання
Грайливо-майстерно! 
