Нарвані, дикі, розхристані,
Де ви, мої образи?
ПрОщено. Тихії істини
Визріли не одразу.
Перелюбилося болями.
Перекричала глухо.
Істини, зовсім оголені,
Стали мені до слуху.
Стали й говорять безхитрісно,
Гнучкості жодній фразі -
Душу тодішню щоб витрясти
Кожній моїй образі.
