***
ВЕРЕСЕНЬ- верес мені приберіг,
Школа пустила мене на поріг.
Може продовжитись бабине літо,
І для жінок,для мужів і для діток…
Осінь вступає у справжні права,
І починає природні дива:
Пензель у руки бере і фарбує
І розкошує,і торжествує…
А на полях кипить справжня робота,
Люди збирають корисну смакоту
Бульбу копають, рубають капусту
Моркву,буряк,і на полі вже пусто.
Фрукти і овочі-все до комори
Скрізь-кольорові немов світлофори!
Вересень- осені перший хлопчина,
Дуже красива її со-ро-чи-на...
***.
ЖОВТЕНЬ - дерева усі одягає
В золото ,вохру ,- красу розсіває
Ніби – дівчина ,убрана до шлюбу!
Не відшукаю я кращу подобу.
Яблука,груші – народу у кошик,
Може у жовтні мрячити ще дощик,
Після дощу-хутко всі по гриби!
В парки чи в ліс - там чекають дуби..
В руки взяли від дощу- парасолі,
Ходимо ми по калюжах поволі…
І у людей- настрій ледь набурмосений.
Жовтень-то другий хлопчина у осені.
Його хризантеми я дуже люблю,
Вони прикрашають оселю мою!
Замріяний жовтень обожнюю дуже!
До нього,красивого,я не байдужа!
***
Мій ЛИСТОПАД,падолист сивочолий
В вальсі танцює, хоч вкрай прохололий,
Плаче,кружляє в прощальному танці
І роздягає природні багрянці…
А поміж ніг шурхотить листопад
В умовах погодних якийсь перепад…
Звірі готуються впасти у сплячку,
В дуплах і норах - все більше «заначок»…
Сонечко нижче над обрієм висне,
Небо ж сіріє, на настрої тисне…
Третій то хлопчик осінній... По ходу
Він роздягає заснулу природу…
***
Бульбу копають, рубають капусту
Може у жовтні мрячити ще дощик,
В парки чи в ліс - там чекають дуби...
В вальсі танцює, хоч вкрай прохололий,
А поміж ніг шурхотить листопад
В умовах погодних якийсь перепад…
Звірі готуються впасти у сплячку,
В дуплах і норах - все більше «заначок»…
Неебо ж сіріє, на настрої тисне…
Третій то хлопчик осінній... По ходу
Він роздягає заснулу природу…
Дактиль же, Малоло!
Останній катрен другого вірша можна залишити в
амфібрахії... Відділивши інтервалом... Чи не так?