Там, на сонячній поляні,
Розляглися баби,
ой, вибачте, киці п’яні…
Кіт пройшовся по травиці,
Наступив на хвостик киці!
- Няв-няв-няв,
нащо хвостика зім’яв,
А тепер щоб відкупитись,
мусиш на мені… женитись,
Няв!
- Няв-няв-няв,
То розгладь, якщо зім’яв…)))
В моїм серці випав сніг,
В моїй душі сконав сміх…
Прихилив до серця душу,
Бо тебе спитати мушу,
Чи ж кохаєш хоч мене,
Чи той біль і сам мине…?
Тепер раджу всім котам
Не ходити тут і там,
А лиш там, де знаєш
Кому на що наступаєш!
це як у кого яких «умніків» маєте на увазі? я просто вам підказала, а ви вже що хочете, те й робіть з порадою. взагалі стараюсь нікого не ображати, навіть коли усміхаюсь
та Ulcus я б не радила вам цілувати увагу звернула - мені приємно вважаю, що ваш твір від того не засмутився анітрішечки і в кицьок хвости не покоротшали